Робота із створення Краєзнавчого музею почалася у далекому 1989 році, коли наша уже незалежна Україна була у складі колишнього СРСР. У дошкільному закладі, який був на той час відомчим, було вільне групове приміщення, тому у педагогів виникла ідея: створити в цьому приміщенні кімнату з народознавства – «Світлицю» (наказ № 97 від 28.08 1989). Створюючи її, колектив поставив перед собою завдання: ознайомити дітей з історичними та культурними традиціями українського народу, з особливостями побуту українців, із народною творчістю, декоративно-ужитковим мистецтвом, із традиційною українською кухнею.

     Експонати для «Світлиці» збиралися у навколишніх селах, де жили родичі працівників закладу, та виготовлялися дбайливими руками педагогів. Найцікавішими експонатами були: розмальована в національному стилі піч, вирізьблений мисник з посудом, прядка, рубель, качалка, праска, стіл з лавами, скриня, вишиті рушники, український національний одяг.

       Поруч з «Світлицею» вихователі оформили куточок «Бабусине подвір’я». Його головним експонатом стала українська хата з фанери та дерева, на даху якої розміщено гніздо з лелеками. Навколо хати – тин з лози, криниця-журавель, млин. Руками педагогів виготовлені фігурки домашніх тварин, які мешкають на бабусиному подвір’ї.

    Експонати кімнати з народознавства постійно поповнювалися, що дало можливість розвивати у дошкільників інтерес до українських традицій, народної творчості, глибше пізнавати свій народ, свої національні корені.

       Ефективними формами роботи в кімнаті з народознавства були визначені такі форми, як: комплексні заняття з народознавства, обрядові свята та розваги, заняття з образотворчого мистецтва тощо.

        Організовуючи народознавчу роботу з дітьми, вихователі виявили, що досвід дітей збагачується новими враженнями, розширюється коло їх знань про довкілля, залучення до підготовки і відзначення свят народного календаря пробуджує в них любов до своєї Батьківщини.

        Але, разом з тим, було виявлено, що у дошкільників низький рівень знань про рідне місто, його вулиці, визначні міста, діти не можуть назвати людей, які прославили Білу Церкву, не орієнтуються на карті міста. Щоб детальніше вивчити питання, педагоги дошкільного закладу у квітні 2014 року розробили діагностику для визначення рівня сформованості знань про рідне місто дітей 5-6років та провели її з дошкільниками.                         Результати діагностики такі: усього було обстежено 30 дітей, з них високий рівень мають - 10%  (3 дитини), середній рівень – 60% (18 дітей), низький рівень – 30% (9 дітей). Діагностика виявила, що у дітей недостатньо сформовані уявлення про рідне місто, про символіку міста, а в дошкільному закладі відсутня система ознайомлення дітей з рідним містом.

Для детального вивчення проблеми були розроблені анкети та у травні 2014 року проведено анкетування педагогів і батьків вихованців. Анкетування виявило зацікавленість дорослих щодо організації музейної педагогіки   та бажання створити краєзнавчий музей в нашому дошкільному закладі.                                 

         Керуючись результатами діагностики щодо виявлення рівня знань про рідне місто, результатами анкетування педагогів та батьків вихованців, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 03.02.2014р. № 1/9-83 «Про створення міні-музеїв в дошкільних навчальних закладах», інструктивно-методичних рекомендацій «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році», освітньо-виховного проекту з патріотичного та громадянського виховання «Моя країна – Україна, Київщина – серце України», затвердженого науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів від 29.05.2014, протокол засідання № 4,  інших інструктивно-методичних листів МОН України, педагогічний колектив дошкільного закладу вирішив реорганізувати кімнату з народознавства «Світлицю», доповнити її новими розділами: «Рідне місто моє – Біла Церква», «Бабусине подвір’я», «Природа рідного краю», «Народні ремесла» та перейменувати на «Краєзнавчий музей».

        Творчою групою дошкільного закладу розроблено план роботи щодо створення Краєзнавчого музею, який включає різні форми роботи з педагогами, дітьми та батьками.