Світлиця
Мета створення експозиції:
- дати дітям уявлення про українське житло, про складові українського інтер’єру;
- ознайомити дітей з історією, культурою українського народу, з народними промислами, з побутом українців в різні часи;
- вчити шанувати народні традиції, дотримуватися високо-моральних якостей, закладених предками
- формувати у дошкільників почуття національної свідомості та патріотизму .
Вивчаючи історію українського народу, педагоги творчо підійшли до створення української оселі.
Центральним експонатом є українська піч, яка знаходиться збоку від вхідних дверей та розмальована петриківським розписом. Біля печі стоять горнятка, рогачі. У кутку стоїть накритий білою скатертиною стіл з хлібиною та сільничкою. Біля столу - лави. Великий стіл уособлює ідею єдності, родинної міцності та злагоди.
Біля столу - мисник. У миснику знаходиться український гончарний посуд. Глиняні тарілки розмальовані опішнянським та петриківським розписом. На підлозі самоткані половики. В хаті є скриня, прядка, рубель та качалка для повного догляду за українським одягом.
Знаходячись у світлиці, діти почувають себе зачарованими історією минулого, з великим зацікавленням та бережливістю розглядають експонати, занурюються в легенди.
Від вихователя діти дізнаються про призначення багатьох речей, представлених на експозиції. Як цікаво покрутити колесо прядки, спробувати самому підчепити рогачем глечик і поставити його у піч, зазирнути до скрині – що ж там зберігали?
Особистий досвід спілкування з предметом, наприклад, прялкою, рубелем, качалкою, дає змогу дітям емоційно легко входити до ритму народного життя, запам'ятовувати відомості та властивості предметів побуту, призначення, історичні та культурні зв'язки. Користь і краса, яскраво і образно виражені в предметах народних умільців, стають близькі і зрозумілі дитячому сприйняттю.
Ефективною формою освітньої роботи, яку ми застосовуємо з дітьми дошкільного віку в музеї, є екскурсії-огляди. Під час екскурсії-огляду вихователі знайомлять дітей з побутом наших предків, стародавніми звичаями та обрядами рідного краю.
Великий інтерес у дітей викликають народні символи. В музеї зібрані українські рушники, оздоблені вишитими візерунками. Діти знають, що хліб-сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу, а рушник на стіні – невід’ємний символ інтер’єру української оселі.
Зацікавлює дітей також вишитий український одяг – чоловічий, жіночий та дитячий. Вихователі часто одягають український національний одяг і зустрічають дітей в світлиці, як доброзичливі господині, розповідають дітям про обереги українського народу
Така організація предметно-ігрового розвивального середовища дає дітям змогу закріплювати набуті знання в самостійній ігровій та продуктивній діяльності. Під час продуктивної діяльності діти закріплюють засвоєний матеріал: розмальовують посуд опішнянським та петриківським розписом . Старші діти зацікавлено вивчають рідну пісенну мову через вірші, оповідання, народні пісні, поглиблюють свої знання про культуру мовлення і її особливості.
Яскравим моментом у роботі Світлиці є народні свята і розваги, які проходять спільно з батьками. Саме народні свята дивують і зачаровують, захоплюють дитячу душу: вбранням, співами, звичаями, подарунками, святковою їжею. Під час таких свят завжди лунають сміх і жарти, народна музика і пісні.
Навчаючи своїх вихованців на такому цікавому, багатому матеріалі, ми одночасно виховуємо в них любов до рідного краю, землі своїх предків, до рідної мови, яка чарує кожного, кому не чуже відчуття краси і гармонії, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, звичаїв та оберегів.
Використання засобів музейної педагогіки дає змогу пробудити в дітях відчуття приналежності до свого роду, до рідної землі, прагнення долучитися до культури українського народу, його історії, традицій.
